ОТОТОП (OTOTOP) 15 мл

1 мл препарату містить діючі речовини:

міконазолу нітрат – 23,0 мг (еквівалентно 19,98 мг міконазолу);

преднізолону ацетат – 5,0 мг (еквівалентно 4,48 мг преднізолону);

поліміксину В сульфат – 5500 ОД (еквівалентно 0,5293 мг поліміксину В сульфату).

Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, рідкий парафін.

ATC-vet класифікаційний код: QS02 – Ветеринарні препарати, які застосовують в отології. QS02CA01 – Преднізолон і протимікробні.

Поліміксин В

Поліміксин В – поліпептидний антибіотик з групи поліміксинів. Діє проти грамнегативних бактерій, таких як Pseudomonas spp. та E. coli. Резистентність мікроорганізмів до поліміксину В розвивається на хромосомному рівні, і поява резистентних до поліміксину грамнегативних патогенів є відносно рідкісним явищем. Proteus spp. володіють природною стійкістю до поліміксину B.

Поліміксин В діє бактерицидно, зв’язується з фосфоліпідами в цитоплазматичній мембрані, порушуючи її проникність. Це призводить до порушення мембранної прохідності, яка і спричинює бактеріальний автоліз.

Після місцевого застосування поліміксину B, спостерігається дуже низька абсорбція сполуки через неушкоджену шкіру та слизові оболонки, але значна абсорбція через рани.

Міконазол

Міконазол належить до групи N-заміщених похідних імідазолу. Найважливішим механізмом його дії є пригнічення синтезу ергостерину. Ергостерин є незамінним мембранним ліпідом, що синтезується грибами. Дефіцит ергостерину порушує численні функції мембран, що призводить до загибелі мікробної клітини. Спектр дії охоплює майже всі гриби та дріжджі, які спричиняють захворювання у тварин, а також грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus spp. і Streptococcus spp.). Практично не має даних про розвиток резистентності до міконазолу. Міконазол має фунгістатичну дію, але високі концентрації можуть викликати фунгіцидну дію.

Після місцевого застосування міконазолу нітрату спостерігається дуже низька абсорбція сполуки через неушкоджену шкіру або слизові оболонки.

Преднізолон

Преднізолон є синтетичним кортикостероїдом і використовується місцево, має протизапальну, протисвербіжну, антиексудативну та антипроліферативну дію. Це призводить до швидкого зменшення запальних процесів шкіри.

Ефективність приблизно в 4-5 разів вища, ніж у природного кортизолу.

Як і інші глюкокортикоїди, преднізолон зв’язується з внутрішньоклітинними цитоплазматичними рецепторами в органах-мішенях. Далі цей комплекс проникає в ядро клітини і впливає на синтез ряду білків, включаючи ферменти. Посилює утворення катаболічних ферментів для глюконеогенезу та інгібіторних білків, таких як ліпокортин, що інгібує фосфоліпазу А2. Через такий перебіг реакції, типові глюкокортикоїдні ефекти та пов’язані з ними ефекти виникають лише після латентного періоду та залишаються після зникнення глюкокортикоїду з кровотоку, доки в клітинному ядрі існують комплекси рецептор-глюкокортикоїд.

При місцевому застосуванні на неушкоджену шкіру преднізолон має обмежену та уповільнену абсорбцію. Спостерігається значна абсорбція преднізолону у випадках порушення бар’єрної функції шкіри (наприклад, порушення цілісності шкіри).